Вістка про Олежика Гурського, другокласника із другої школи, стривожила усе місто. Звичайний грип, як думали батьки спочатку, перетворився для сім’ї на страшний сон, від якого важко оговтатись.
Останній діагноз, який поставили тернопільські лікарі Олежику – cстовбуровий вірусний енцифаліт. Саме він прикув дитину до ліжка, викликав судоми, пошкодив головний мозок. У цій ситуації, коли вже хлопчик не міг говорити та рухатись, вирішенням стало введення в стан штучної коми у реанімації. У такому стані зниження напруги для мозку Олежику капали дороговартісні ліки.
Жоден лікар не давав надії на життя. Жоден. “Надійтесь на чудо”, – говорили вони, при цьому робили все можливе і проявляли дуже велику турботу і увагу. Було багато підозр і на те, що якщо хлопчик виживе, то навряд чи зможе говорити та ходити.
Батьки продовжували вірити, молитись, дзвонили і просили про молитву в усі церкви, які знали.
Жителі Теребовлі, коли почули про біду, почали збирати кошти на допомогу.
І ось сьогодні цей мужній маленький теребовлянець уже вдома. Він уже ходить, опираючись на стіну, знову вчиться писати, мова щодня стає кращою. І мама тішиться кожним новим подвигом маленького сина.
Так, ще потрібний довгий час на реабілітацію. Роблять, що можуть, самі, адже зараз потрібно дотримуватись каратину.
Та страшна неділя, коли Олежика з високою температурою забрали до лікарні, закарбувалась у маминій пам’яті справжнім жахом і кожна прийдешня неділя тепер викликає великий підсвідомий стрес.
Ми бажаємо від імені усього міста цій сім’ї – здоров’я, мужності пройти цей важкий шлях реабілітації і відчути щастя при поверненні до звичайного життя.
Мама Оксана щиро дякує усім, хто підтримав їх у молитві у цей непростий час, особливо отцю Володимиру. А також дякує усім теребовлянцям, хто щиро співчував і передавав кошти.
Ілона КОЗАР, медіацентр.
Залишити коментар